Навіщо взагалі згадувати так звані «минулі» життя, що це дає, у чому користь і сенс – поговоримо якось іншим разом (можливо).
Зараз же мова піде про «страшилки».
Отже.
Тема реінкарнації, «минулих» (тобто інших) життів чомусь викликає страх. Не у всіх, звісно, але буває.
Що ж так лякає людей?
Найцікавіше, що чіткої відповіді на це запитання немає.
Зазвичай кажуть, щось на кшталт:
– «ну це ж про смерть…»
–«можна ж загубитися, потрапивши в невідомі світи…»
– «боюся гіпнозу…»
– «а раптом я не повернуся з минулого життя, якщо полізу туди…»
– «а, раптом, я побачу щось страшне… потім спати не зможу…»
– «а чи не порушують закони Всесвіту ті, хто заглядає в інші життя?…»
– «людям не дозволено таке знати, інакше всі б могли…»
і т.д. і т.п.
Гаразд, йдемо по порядку:
«НУ ЦЕ Ж ПРО СМЕРТЬ…»
НІ. Це про ЖИТТЯ.
Про інше (ваше ж) цікаве життя. Вірніше, про безліч життів. У яких, до речі, є підказки для вашого нинішнього життя.
«МОЖНА Ж ЗАГУБИТИСЯ, ПОТРАПИВШИ В НЕВІДОМІ СВІТИ…»
Про які такі «світи» мова?
Інформація про всі наші інкарнації зберігається в наших спогадах, у нашій «базі даних», якщо завгодно.
Образно кажучи, крім звичної «земної» пам’яті, завдяки якій Ми пам’ятаємо вчорашній день, минулу відпустку або студентські роки, у кожного є ще й так звана «пам’ять душі» (термін умовний, як Ви розумієте). Ось у цій самій «пам’яті Душі» і знаходяться всі «спогади», тобто – інформація про інші інкарнації (і про життя між інкарнаціями, до речі, теж).
І, якщо розворушивши «земну» пам’ять, Ми легко можемо пригадати себе студентами (або позаминулу відпустку), то за допомогою «пам’яті Душі» Ми так само можемо пригадати будь-яке зі своїх втілень. Іншими словами – знайти дані про будь-яке із втілень у базі.
Просто треба знати, як це робити. І все набагато простіше, ніж здається (гарна новина, чи не так?).
*Не варто плутати «зчитування інформації про інші життя» з «виходом в астрал», «позатілесними подорожами» і т.п.
«А, РАПТОМ, Я НЕ ПОВЕРНУСЯ З МИНУЛОГО ЖИТТЯ, ЯКЩО ПОЛІЗУ ТУДИ…»
Подумайте самі, друзі: хоч хто-небудь не повертався зі спогадів про минулу відпустку?
Ось сидить людина на роботі, задумалася… згадала минуле літо… або позаминуле… або зиму в Альпах… ВСЕ! у цей час вона вже «мандрує» спогадами.
Як «повернутися», напевно, зрозуміло.
«БОЮСЯ ГІПНОЗУ…»
Для перегляду інших життів гіпноз не обов’язковий (навіть якщо Ви чули протилежне).
Регресивний гіпноз – це один зі способів згадати так зване «минуле» життя, але далеко не єдиний.
У зануреннях методом Реінкарнаціології, наприклад, директивний гіпноз не застосовується. Людина перебуває в стані релаксації, при цьому у свідомості.
«А, РАПТОМ, Я ПОБАЧУ ЩОСЬ СТРАШНЕ… ПОТІМ СПАТИ НЕ ЗМОЖУ…»
Якщо перед зануренням грамотно поставити запит, то нічого «страшного» не побачите.
Наприклад, якщо вашою метою буде переглянути гармонійне життя, в якому Ви успішні (або талановиті), прожили щасливо, то ваша пам’ять підбере життя, яке максимально відповідає таким параметрам.
До того ж, процес завжди контролюється вашою «внутрішньою розумністю» (якщо звичніше, назвіть Душею, вищим Я, наставниками – як хочете), і, як правило, інформація розкривається по мірі готовності самої людини (те, до чого не готовий, не покажуть).
Та й самі люди з часом і практикою починають спокійніше ставитися до будь-яких своїх проявів, розуміючи, що це все досвід.
Усі Ми бували і праведниками, і злодіями.
«А ЧИ НЕ ПОРУШУЮТЬ ЗАКОНИ ВСЕСВІТУ ТІ, ХТО ЗАЗИРАЮТЬ В ІНШІ ЖИТТЯ?…»
Сам Всесвіт перебуває в безперервному русі, постійно еволюціонує і розвивається.
Люди – його частина, а отже, розвиток і самопізнання для людини і Всесвіту загалом – це природний процес, і аж ніяк не «порушення».
І, до речі, якщо хто забув: усі Ми і є свідомість, яка грає різні ролі, тимчасово перебуваючи в різних тілах.
І що злочинного в тому, щоб пам’ятати, «хто Ми є…»?
«ЛЮДЯМ НЕ ДОЗВОЛЕНО ТАКЕ ЗНАТИ, ІНАКШЕ ВСІ Б МОГЛИ…»
Ну взагалі-то всі й можуть… просто не всі знають.
Пам’ять про «минулі» життя – це «опція, вбудована за замовчуванням», хочете користуйтеся, розвивайте, хочете – ні.
Не існує людини, у якої «закритий доступ» до власної пам’яті або їй «не дозволено знати». Це вигадки.
(Зараз не йдеться про людей з ушкодженнями мозку чи серйозними психологічними травмами – то окремі випадки).
Для більшості ж це абсолютно реально.
І якщо, раптом, у Вас «не виходить», важливо чітко усвідомлювати, що причина криється саме у вашому власному недозволі собі, що ґрунтується або на страху і забобонах, чи на якихось обмежуючих переконаннях, або ж Ви просто йдете на повідку славнозвісної «суспільної думки».
І тільки Вам вирішувати, як бути далі: залишити все як є чи все-таки дозволити собі…
Як бачите, якщо розібратися, то не так уже й страшно.
Більшість страхів і забобонів від недостатнього розуміння.
Це якщо коротко.
Більше інформації по темі в моїй книзі:
«Що треба знати, щоб легко і без страху згадувати свої минулі життя або ШПАРГАЛКИ РЕІНКАРНАВТА».
Для тих, хто вирішив здійснити свою першу подорож у «минуле» життя самостійно (і готовий до цього!) була розроблена спеціальна медитація для самостійної роботи під голосовий супровід професійного провідника в запису. Вона ТУТ.
Автор: Міла Подольська