Нехай не вводить в оману назва, йдеться аж ніяк не про безвідповідальність чи безладність, і не про халатне ставлення до чогось. Ні. Мова зовсім про інше.
Без правил, схем та алгоритмів це те, як Я веду свою діяльність, пишу свої книги, статті та вірші, проводжу свої дослідження, формую свій контент та проводжу консультації у тому числі.
Така форма виникла не спонтанно і не зі стелі, вона сформована, виходячи з практики. До такого розуміння Я прийшла емпіричним шляхом.
Поясню, що це означає.
Усі правила придумані людьми для регулювання певних процесів.
Але. Що означає «правильно»? Як це?
“Правильно” – це так, як відповідає правилам. А правила (пардон, повторюся) придумані людьми.
Але, як показала і далі показує практика, не завжди адекватно і актуально те, що «правильно», тобто те, що відповідає правилам. Правила не завжди застосовні, як би там не було. Правила – це досить штучна річ, яка часто втрачає весь сенс у життєвих реаліях.
Це помічено багатьма, не стану присвоювати собі першовідкриття. Говорю лише про те, як бачу це Я і, як це проявлялося в моєму житті та моїй практиці.
Так ось, багато прийнятих у суспільстві установок, як «правильні» не мають під собою підстав і на повірку виявляються недієздатними.
Наприклад, таке загальновідоме явище як «правильне харчування» не існує в принципі. Тому що універсальний тип харчування, який однаково гарний для всіх – це нонсенс. (Стаття по темі ТУТ)
Туди ж і «правильний спосіб життя», «правильний режим сну», «правильне виховання дитини», «правильні стосунки між чоловіками та жінками»… Усі ці речі настільки індивідуальні в кожному випадку, що вималювати якусь певну «правильну» модель для всіх неможливо в принципі.
Будь-яке з правил, чого б воно не стосувалося, ніколи не може бути застосовним до всіх людей у світі. Ніколи.
Швидше за все, Вам доводилося чути, що серед людей є якісь «особливі», «не такі, як усі», «виняток із правил».
Так от: усі люди – це виняток із правил. Абсолютно кожна людина. І всі спроби вирівняти людей штучні.
Як Я дізналася? На практиці, друзі мої. У процесі роботи з людьми, у спілкуванні з ними, спостерігаючи та аналізуючи, у тому числі й у повсякденному житті.
Можливо, Ви зустрічали вираз «ваша проблема неунікальна». І як Вам таке? Мовляв, дізнавшись, що щось схоже з вашими неприємностями траплялось з багатьма, Вам має полегшати, вселити надію, що все можна вирішити.
І що, Вам правда легше від цього знання? Тільки чесно.
Можливо, комусь і легше.
Дехто так і взагалі задовольняється твердженням «всі так живуть», на тому заспокоюється і більше нічого не робить. Але хіба це привід і всім іншим поводитись так само?
Так, все дійсно вирішуване. Але дуже не факт, що схожі (на перший погляд) ситуації різних людей можна залагодити одним і тим же способом.
Один і той же предмет (наприклад, фіолетове яблуко) у сновидіннях двох людей означатимуть для кожного своє. Немає універсального трактування.
Наявність фінансових боргів у різних людей може мати різні причини (як об’єктивно видимі, так і психологічні) і, відповідно різні шляхи вирішення ситуації.
Хороші стосунки між людьми не вибудувати за ідеально продуманою схемою, хто б що не говорив.
І так далі.
Тут і спливає та сама «унікальність», від якої не відмахнутися.
Те, що дві різні людини ставлять одне й те саме питання (нехай навіть слово в слово) не означає, що питання не унікальне, хоч би як парадоксально це звучало.
Скажу більше, Я цілеспрямовано брала на розгляд один і той самий запит і «тестувала» його на кількох людях: на колегах, клієнтах-добровольцях і в тому числі на собі.
І що ви думаєте? Чи були хоч раз отримані однакові відповіді чи знайдено одне рішення хоча б для двох людей? Звичайно ж ні. У кожного своє. Завжди.
Що ж до схем і алгоритмів, то тут, те саме. Ну, не працюють вони на всіх однаково. Люди живі. Розумієте?
Інформація жива. Тому кліше та шаблони недоречні в написанні книг та статей.
Не складаються вірші по трафарету.
У справжньому дослідженні ніколи не знаєш наперед, до чого прийдеш.
Не здійснюються відкриття «відповідно до прописаного плану».
Життя не загнати в рамки та не підкорити правилам.
Без правил, схем і алгоритмів, у цьому контексті, як сказано спочатку, не безладність і безвідповідальність, а навпаки, – застосування всього арсеналу знань, умінь і здібностей у кожному моменті. Застосування за адекватністю та потребою, а не за неживою схемою.
Це можливість розкриття потенціалу по максимуму.
Це адекватне реагування у кожній конкретній ситуації, у кожному конкретному випадку.
Це широкий кругозір та його застосування у житті, у діяльності.
Це спонтанність та швидкість прийняття рішень у будь-яких обставинах, без сліпої опори на шаблони та кимось встановлені правила.
Це ясність мислення, гнучкість розуму, кмітливість.
Це багатовимірне бачення ситуації у всіх сенсах цього слова.
Бачення того, що за межею буденності, за межею звичного людського мислення та сприйняття.
Вихід за рамки передбачає можливість сприйняття нових парадигм, нової думки, виявлення нових виходів, досі невідомих, знаходження нових роз’яснень якимось явищам, виявлення нових причин.
Бачення того, що не лежить на поверхні.
Вибір найрезультативнішої дії в кожній ситуації, що найбільш відповідає саме їй.
Тому що те, що прописано в алгоритмах, не завжди в’яжеться з реальністю в моменті «зараз», не завжди в’яжеться з конкретною людиною.
Іноді (хоча не іноді, а дуже часто) у житті відбуваються такі події та виникають такі питання, для яких ще не прописаний алгоритм, для яких не продумана схема і жодного правила туди не прикладеш, тому дуже важливо діяти за ситуацією.
І вміння бачити суть речей такою, якою вона є в даному конкретному прояві в даний конкретний момент, – це значно цінніше, ніж звичка діяти за алгоритмом, і спроба притулити вже відомі методи, які не завжди доречні.
Тут варто розуміти, що Я в жодному разі не знецінюю чиїсь розробки.
Я не стверджую, що схеми, алгоритми та шаблони взагалі не потрібні як такі. Мова зовсім не про те.
У багатьох ситуаціях доцільно діяти саме за прописаним алгоритмом, за добре продуманою готовою схемою. Так. Є багато сфер, для яких це саме воно. Порушувати якісь правила Я тим більше нікого не закликаю.
Лише вважаю, що не варто обмежуватися лише стандартними шаблонами.
Я розумію, про що говорю, тому що неодноразово доводилося бачити фахівців, зокрема психологів, які не чують людину, не дуже звертають увагу на її індивідуальні особливості, а просто йдуть за складеними кимось алгоритмами та накатаними схемами.
Таке теж має місце бути. І, можливо, для когось це навіть доречно.
Але в моєму випадку інакше.
За моїми спостереженнями, навіть налагоджений алгоритм, що застосовується в його чистому вигляді, не дає всієї повноти картини.
Я, якось відразу усвідомила, що з кожною новою людиною, цей самий алгоритм, хоч і мінімально, але все ж таки буде адаптований під кожного, і це природно. Можливо, якийсь із пунктів буде доповнений і розширений, інший навпаки, скорочений або виключений зовсім. Завжди дивимося по ситуації, визначаємо адекватність та доцільність у ході справи.
І, скажу Вам, все дуже добре відчувається у процесі роботи, цього не пропустити. Назвіть це «інтуїтивним процесом» (чи «роботою в потоці») у синергії з наявними знаннями та навиками.
Тому Я ніде у своїх матеріалах не публікую жодних «покрокових інструкцій» та «готових схем». Немає в них потреби.
Я вважаю, що важливо побачити та зрозуміти саме суть процесу. Коли суть уловлена (а це, повторюся, найголовніше завжди і в усьому), Ви вже зможете ідеально адаптувати будь-який алгоритм під себе або вибудувати свій власний.
Розуміючи суть, Ви ніколи не промахнетеся і не зробите «щось не так».
Але якщо розуміння нема, дуже не факт, що навіть самий вивірений алгоритм у Вас спрацює або вбереже Вас від тих самих «промахів».
У той же час Я вважаю доцільним приведення опису послідовності дій покроково як приклад, для наочності. Тобто, щоб мати уявлення, як усе відбувається, як орієнтир, для розуміння суті. Але НЕ для беззаперечного слідування йому.
Я намагаюся дати максимально розгорнуті описи, відкрито, без недоговорок. Більше того, – наводжу свої приклади, які багато прояснюють, як живий наочний посібник. При належній увазі (ну і, звичайно, по мірі готовності) Ви зможете все помітити та зрозуміти.
Я можу надати Вам інформацію і роблю це. А чи зможете Ви її сприйняти, а тим паче адекватно застосувати, – це вже ваша частина.
Тексти Я пишу на свій лад. Так, як Я відчуваю. Як мені подобається.
Загалом: без правил, схем та алгоритмів.
І так, друзі, до такого підходу готові далеко не всі.
Він базується на високому рівні свідомості та повної відповідальності кожного за себе. А відповідальність не те, чим здається…
Автор: Міла Подольська