Як уже відомо, в пам’яті кожного з нас зберігається абсолютно все, що з нами відбувалося і що Ми спостерігали (навіть проїхавший поряд автомобіль, що бачили краєм ока, або уривок фраз випадкових перехожих).
Виявляється, все це можна витягнути із завалів пам’яті за власним бажанням.
І згадати в подробицях, як виглядав «той самий автомобіль» і про що говорили «ті перехожі».
Кожній людині під силу згадати будь-який день зі свого життя аж до найдрібніших подробиць, наприклад, у що вона тоді була одягнена, яка була погода і т.п.
Просто треба знати, як це зробити.
І що найцікавіше – це не так складно, як багатьом здається.
Існує багато інструментів, серед яких, звісно ж, гіпноз, але зараз мова не про нього.
Щоб краще зрозуміти, що з себе представляє «секретна фішка», про яку йдеться, доцільно розглянути механізм її дії на конкретному прикладі.
Тому, не заглиблюючись поки що в подробиці, переходимо до прикладу.
Читайте і відразу ж виконуйте, спостерігаючи за собою.
* Як Ви вже знаєте, більшість прийомів і лайфхаків, представлених у проекті, можна тренуватися застосовувати зразу ж, прямо в процесі читання, без відволікання на додаткову підготовку. Тобто – просто зараз читайте і одночасно пробуйте застосовувати. Підказки та роз’яснення наводяться по ходу дії.
Отже.
Згадайте зараз (швидко навскидку) який-небудь випадок з вашого життя, пов’язаний, припустімо, з виноградом.
Вийшло? Швидко згадали? Чи легко було?
Так, іноді це буває просто, але не завжди.
Зверніть увагу, як ви згадували?
У більшості випадків людина починає напружуватися, посилено намагаючись пригадати, де ж вона бачила цей виноград і за яких обставин.
* Під час розумового процесу часто примружують очі або зморщують лоб.
Тепер переходимо до «секретної фішки»
Мова йде про спосіб пригадування, який можна назвати «згадуванням за запитом» (або «згадування за наміром»).
Суть його в тому, що згадування будь-якої події чи інформації відбувається без докладання зусиль та без напруження збоку людини.
Тут працює намір.
Варто просто заспокоїтися і, образно кажучи, задати запит своїй пам’яті показати Вам щось із вашого життя і чекати доки почне приходити інформація або проявляться образи. Можна прикрити очі, але не обов’язково.
Тут нема нічого надзвичайного. По факту це просто підтягування інформації з бази даних згідно вашого запиту і за вашим наміром.
ВАЖЛИВО не форсувати події, відчайдушно намагаючись згадувати, нічого «не притягувати за вуха», а просто спокійно почекати, поки інформація підтягнеться сама собою.
Комусь знадобитися більше часу, комусь менше.
Але це абсолютно реально для кожного.
Тож тепер спробуйте згадати що-небудь зі свого життя за допомогою «фішки», тобто, шляхом «згадування за наміром».
Наприклад, хай це буде шапка.
Але не просто шапка, як предмет, а саме подія з вашого життя, в якій фігурує шапка.
Що перше спливе, те й розглядайте (подумки).
Нехай спогад розкручується наче сам собою, без ваших зусиль.
Зверніть увагу на подробиці:
Де відбувалася подія, пов’язана з шапкою, яка Вам згадалась?
Чи був хтось поруч з Вами?
Як Ви виглядали тоді?
Що робили? І т.п.
Нагадую: просто отримуйте інформацію, яку надає Вам пам’ять (іншими словами, яка підтягується з бази даних) без напруження та цілеспрямованих зусиль.
Задавайте уточнюючі запитання і отримуйте відповіді.
Таким от нехитрим способом можна знайти в пам’яті (тобто згадати) все, що завгодно.
На перший погляд може здатися, що все аж занадто просто. Але це дійсно так і є.
І це працює.
Зазвичай ті, хто опанував «згадування за запитом» і зрозумів його суть, уже не повертаються до старих способів, які передбачають мученицьке напруження в спробах пригадати.
Та й навіщо? Адже намір має куди більшу силу, ніж прийнято вважати.
Попрактикуйтеся на своїх спогадах.
Задайте запит знайти в пам’яті якийсь конкретній випадок з вашої повсякденності, (наприклад, нараду на роботі чи бесіду під час обідньої перерви).
Розгляньте деталі та подробиці. Можливо, випливуть нюанси, які тоді пройшли повз вашу увагу.
Таким же чином «дістаньте» з пам’яті щось на свій розсуд.
Головне тут довіряти процесу і не накручувати себе, мовляв, усе «складно і неможливо».
***
Де застосовувати?
Та скрізь.
Від банального пошуку ключів або згадування імені сусіда з дому навпроти, до відновлення ланцюжка подій у «загадковій історії з минулої відпустки».
Багатьом же знайома ситуація, коли кудись поділи ключі і вже весь будинок переритий, а «пошук не дав результатів»?
Але ж замість того, щоб гарячково копатися в речах, можна «поритися в пам’яті». Тобто задати намір пригадати, куди саме Ви їх поклали і піти звідти забрати.
*А як Ви вже знаєте, «пригадати» не означає напружити і замучити себе, це про те щоб заспокоїтися, задати запит і отримати відповідь.
Крім того, цей прийом і подібні до нього застосовуються в різного роду практиках і медитаціях, в тому числі і під час занурень в інші життя, перегляді альтернативних варіацій, роботі зі снобаченнями, при зчитуванні інформації з простору і т.д.
Тобто задаємо запит і отримуємо відповідь.
💡 Лайфхак: якщо виникають якісь труднощі або спогади приходять не так швидко, як хотілося б, можна паралельно повторювати для себе фразу «Я знаю, Я пам’ятаю».
Це свого роду фраза-ключ, що сприяє переміщенню інформації з підсвідомих рівнів в область свідомості.
***
Чи спрацьовує «згадування за наміром» з першого разу? Зазвичай – так.
Але.
Всі різні і у кожного може бути по-своєму.
Як буде саме у Вас, не скаже ніхто. Це можете з’ясувати тільки Ви самі в процесі.
Хоча, спрацює з першого разу чи з якого б там не було, абсолютно не важливо.
Зараз важливо вловити суть і зрозуміти в чому полягає «фішка».