Скоріш за все, друзі, Ви вже могли чути від мене, що моя діяльність «за гранню психології». Та в цій статті Я більш розгорнуто поясню, що це означає.
До питання чи являюсь Я психологом (а це питання часто виникає до людей, схожої з моєю діяльності і до мене зокрема), так от: Я себе не позиціоную як психолог.
Так, профільна освіта у сфері Психології у мене є, але Я не працюю, як класичний психолог, Я веду свою діяльність у більш масштабному діапазоні, ніж просто класична Психологія.
Спектр моїх інтересів є досить широким і постійно розширюється далі. Я по суті своїй дослідник, мене цікавлять нетривіальні підходи, невивчені явища, дослідження чогось нового, причому, дослідження практичним шляхом, мені цікавий досвід, отриманий емпірично.
І Психологія – це лише один із сегментів, який можна вивчати, який може бути підданий дослідженню. Це досить цікавий сегмент, але у тому вигляді, в якому Психологія існує на даний момент, вона вельми обмежена, а розгляд психіки людини багатьма психологами зводиться до надто спрощеної форми. Таким чином, багато чого не береться до уваги і обходиться стороною, внаслідок чого, залишаються прогалини в знаннях, у розумінні себе, у розумінні людини, людства, як такого, та й світу загалом.
Тому Психологія, звичайно, може бути застосована, але в контексті більш глобальної комплексної структури. Уповати на одну лиш Психологію, як мінімум, примітивно. Існує ще «багато чого іншого» окрім ортодоксальної Психології.
І це «інше» (у лапках) все ще прийнято вважати нетиповим і непояснюваним.
Та як би там не було, все це існує і кожен у своєму житті стикався з різного роду «непояснюваними» явищами.
То, може, настав час почати проясняти для себе хоч щось?…
Адже так звані «таємні знання», «містичні або окультні вчення» і тому подібне існують споконвіку. І, очевидно, що неспроста і не без підстав.
Але тут давайте відразу ж розберемося, що означають терміни «окультний» і «містичний». Відкидаємо всю мішуру з вигадок і домислів і дивимося в суть: «містичний» від давньогрецького Μυστικός (mistikos), у перекладі – таємний, прихований; зі свого боку, «окультний» (латиною occultus) теж – прихований, таємний. Усього лише. Нічого надзвичайного, як бачите.
І якщо вже на те пішло, то приховане залишається прихованим рівно до того моменту, поки Ви не розкриєте його для себе. А «розкриття» відбувається шляхом вивчення і пізнання, як би банально це не звучало.
Весь забобонний флер від невігластва та небажання розібратися у питанні. Як, втім, і насмішки з навішуванням ярликів по типу «псевдонауковий», «лженауковий» і так далі.
Дуже багато з того, що прийнято називати «непояснюваним», цілком піддається поясненню, в тому числі, і з наукової точки зору, якщо копнути глибше і розглянути уважніше, навіть якщо це не очевидно на перший погляд.
Часом, на те щоб розібратися витрачаються роки, а то й десятиліття, але хіба це не те, чим варто займатися? Адже зрозуміти принцип дії, тобто: «розібратися в механізмі» будь-якого незвіданого явища куди корисніше ніж безцільно «оточувати його ореолом таємничості» або просто відмахуватися.
Але щоб «зрозуміти принцип дії» і «розібратися в механізмі» це «незвідане» доведеться вивчити і дослідити. А для цього, перш за все, треба відкинути всі упередження та свої залізобетонні переконання в будь-чому, а також страх насмішок і засуджень, опасіння, що Вас не зрозуміють, сором та ніяковість, і неупереджено приступити до пізнавальної діяльності. Так, тут потрібна сміливість. І здоровий глузд.
А як ще? Та ніяк.
Повторюючи (навіть, з дуже розумним виразом обличчя) зазубрені загальноприйняті «прописні істини» та «наукові факти», нічого нового не відкрити. І «таємне» не зробити явним, шарахаючись від усього незрозумілого і соромлячись доторкнутися до екстраординарного.
Тому, окрім Психології, Я вивчаю і різні так звані «езотеричні» напрямки. Являюсь спеціалістом у деяких «нетипових» сферах, зокрема в Реінкарнаціології, Квантовій Психології і так далі. Так, у мене є сертифікати з деяких дисциплін, Я не буду зараз перераховувати, це не так важливо. Крім того, існують сфери, які не передбачають сертифікації, але Я їх вивчала та продовжую вивчати.
І, як Я бачу, такий підхід більш дієздатний, тому що життя не настільки просте, як здається на перший погляд. Тим більше, воно не таке просте і примітивне, як вважають «люди 3-D формату».
Світ безмежний у буквальному значенні фрази, це ні разу не перебільшення. Тому нетривіальних матеріалів для досліджень там більш ніж достатньо.
Візьмемо, наприклад, такі всім знайомі явища, як сон та сновидіння. Вважаєте вони достатньо вивчені?
А те, що називається позатілесним досвідом? Астральною проекцією?
Чи все відомо про трансові стани? Про гіпноз?
А про приховані ресурси організму? Про так звані «надздібності» людини? А якщо вони ніякі не «над», а цілком собі нормальні здібності, що знаходяться в латентному стані?…
Чи достатньо досліджено колективну свідомість та несвідоме? А «загальну базу інформації» (умовна назва у лапках)?
Я вже не говорю про так звану «духовну сферу». Що Ви про неї знаєте? Якщо відкинути повне заперечення і таку ж повну «відлетівшість», і тверезо розглянути «предмет», можливо, вдасться побачити суть?
І так далі.
Це все частини пазла і їх дуже багато. А скільки всього ще не відкрито, скільки всього ще не відомо нам…
Тому Я надаю перевагу вивченню всього різнобічно. Вивченню, в якомога більшому обсязі того, що мені доступно в кожен конкретний момент і з поглядом у перспективу.
Коли йдеться про застосування якихось психологічних прийомів чи знань з Психології у своїй діяльності, консультаціях чи дослідженнях, то, звичайно ж, мною вони частково застосовуються, як один із інструментів у поєднанні з іншими. Так само застосовується це і в повсякденності по мірі необхідності та якщо доречно. Але це не привід зараховувати мене до когорти психологів.
Та крім всього іншого є ще одне «але».
У середовищі ортодоксальної Психології (як і в середовищі ортодоксальної науки чи, наприклад, медицини) існують деякі бар’єри і межі, умовно кажучи «рамки дозволеного».
Є те, що припустимо і те, що неприпустимо з погляду тих, хто вважає себе класичним «традиційним» психологом, лікарем або вченим.
Зараз у цьому середовищі ще повно обмежень, дуже багато чого відсікається, багато що не вважається вартим уваги, іноді щось просто висміюється. У кращому випадку це назвуть «альтернативною медициною» або «альтернативним ще чимось», а в гіршому випадку людей, які бачать процеси більш об’ємно і широко називають диваками, не сприймаючи їхню діяльність серйозно, а то й зовсім –шарлатанами.
Поки що багато чого не визнається традиційною наукою, медициною і традиційною Психологією в тому числі.
Тобто, якщо назвався психологом, будь ласка, відповідай певним критеріям і за межі не виходь. Якщо вийшов, то Ти вже не психолог, а якийсь там «незрозуміло хто»…
Є психологи, які все ж таки намагаються відстоювати свої більш широкі погляди і вносити їх у вузькі горизонти загальноприйнятої науки. Подекуди це виходить, подекуди не дуже.
Звичайно, у майбутньому Психологія буде виглядати дуже сильно по-іншому, ніж зараз. Те, що здається якоюсь фантастикою, вигадками і чимось надзвичайним, стане загальноприйнятим і все буде нормально. Але це в перспективі, поки що не так.
І, оскільки, звузити свої погляди до кимось колись прийнятих абстрактних рамок та відповідати встановленим критеріям мені не цікаво, Я не хочу і не стану цього робити. Сперечатись із кимось і комусь щось доводити Я, тим більше, не маю наміру. Я веду свою діяльність так, як імпонує мені. Це для мене і для тих, хто «в курсі справи», хто розуміє про що мова, для тих, хто дивиться більш об’ємно та багатовимірно.
Тому, як Ви розумієте, не підходжу Я під визначення традиційного психолога (вірніше, взагалі «вилітаю за рамки» і «запливаю за буйки») за багатьма критеріями, чого не приховую. Все чесно.
Тож, якщо Вам потрібен психолог «класичного зразка», Вам не до мене.
Повторюся: Я взагалі не позицію себе, як психолог і психологом себе не називаю. Моя діяльність за гранню Психології.
Психологія мені цікава, але Я вивчаю її більше для себе. Я не обираю це своєю професією. Для мене взагалі не важливо застовпити за собою якусь конкретну спеціальність і говорити про себе, як про спеціаліста якоїсь вузької спрямованості.
Я веду свою діяльність відповідно до ситуації, тобто адекватно кожному конкретному запиту. У процесі завжди відчувається і стає зрозумілим, що саме доцільно застосувати в кожному окремо взятому випадку. І, як правило, така робота в рази ефективніша, результативніша, і що там говорити,– цікавіша, ніж робота за шаблоном.
А психологи, дійсно-таки, частенько працюють за шаблоном. Вони мають покрокову інструкцію, як вести консультацію, як проводити дослідження, як писати статті і так далі. Всіх пунктиків дотримано, галочки розставлені та й добре. Не завжди і не всі, звичайно, але багато хто працює саме так.
І в принципі, це теж має місце бути, люди мають на це право, якщо їм цікаво працювати саме так, то – будь ласка.
Я чудово розумію, що є і психологи і клієнти такого типу, яким потрібно все чітко по пунктиках та за інструкцією. Чому так і з чим це пов’язано зараз не будемо заглиблюватися, але це теж існує. Я не говорю, що так не працює. Для когось це дуже, навіть, дієво. Комусь саме так і треба, по-другому не вийде.
Для тих, хто знаходиться на інших рівнях – інші методи, способи та рішення. Це нормально.
Тут взагалі не стоїть питання конкуренції, тут немає і не може бути такого, що хтось правий, а хтось неправий.
Адже всі люди дуже індивідуальні: у кожного свій склад розуму, свій рівень розвитку та різні вібраційні частоти. Тому так.
І кілька слів про «крайнощі».
Напевно, багатьом доводилося спостерігати, як люди впадають в крайнощі.
Наприклад, коли людина долучаючись до Психології намагається дуже сильно все структурувати, втиснути в рамки, максимально підігнати під наукову базу, використовувати тільки професійну психологічну термінологію, застосовувати методики лише класичної ортодоксальної Психології. Та дуже насторожено і вороже ставитися до людей, які розглядають і якісь альтернативні варіанти або мають ширші погляди.
Та інший бік, коли люди, «відлетівші» в езотерику і якісь «таємні знання», відвертаються від традиційної Психології, називаючи її безкорисною і обмеженою.
Так, у чомусь вона обмежена, але це абсолютно не означає, що безкорисна. Ні в якому разі.
Як на мене, то традиційні науки цілком можуть співіснувати і, навіть, взаємодіяти з альтернативними напрямками.
Адже можна розумно застосовувати і психологічні і езотеричні знання комплексно, в синергії один з одним. Брати все, що максимально відповідає кожному конкретному випадку з різних джерел, доступних і актуальних на даний момент.
База знань та інструментів може бути величезною, але не все актуально до застосування у кожний момент. Є випадки, коли актуально одне, а в іншому – інше. Розумієте, про що мова?
Чим ширший діапазон здібностей, знань та умінь, тим цікавіше Вам жити і тим більше можна досягти, ніж оперуючи чимось одним.
І мій вибір у бік того, щоб не концентрувати всю свою увагу на одній лише Психології, а вивчати і те, що називають «містичним» і від чого відмахуються ортодокси.
(Пам’ятаємо, що «містичне» – це лише приховане, яке розкривається шляхом вивчення).
І так, це за гранню Психології.
Але це не протиставлення Психології чомусь іншому. Мова про синергію напрямків.
А в синергії, друзі, один із ключів до більш різнобічного розвитку, розкриття та реалізації потенціалу, до нарощування можливостей…
Автор: Міла Подольська