внутрішні «бачення» та «слухання»

Даний матеріал являється тим, що прийнято називати «азами», тобто, – основами, початковими, елементарними відомостями.
Але зрозуміти і освоїти їх дуже важливо, щоб мати орієнтир в подальшому і не обманюватись.

Звичайно ж, для багатьох із Вас це давно пройдений етап і все вже само собою зрозуміло. І тим не менше. На якому б рівні хто не перебував, завжди може скластися додатковий пазл.

А ось для тих, хто в даному питанні знаходиться на початку шляху або ще не зовсім розібрався, ця інформація досить актуальна.

Насамперед поговоримо про деякі нюанси в термінології.
Напевно, Ви помічали, що практикуючі та майстри часто вживають терміни на кшталт: «Я бачу», «перегляд», «внутрішній екран», «Мені говорять», «Мені підказують», «йде інформація» і т.д.
Наприклад, «Я бачу себе лицарем середньовіччя…», «Я переглянув 5 минулих життів…», «Мої наставники Мені говорять…», «Чую підказки Вищого Я…», «Мені прийшла інформація…»

Тут і виникають непорозуміння.
Виявляється, деякі люди слова «бачу» і «чую» сприймають буквально.

І ось, приступаючи до практики, людина очікує, що зараз заплющить очі і у прямому сенсі буде дивитись кіно на «внутрішньому екрані», в усіх барвах та зі спецефектами, а в голові зазвучать голоси.

Звичайно ж, такого не відбувається, і людина робить висновок, що в неї не виходить, вона «не бачить» і «не чує».

Друзі, стоп.
Не варто чекати ніяких «оживших видінь».
«Бачу», «чую», «внутрішній екран» – це УМОВНІ терміни.

Тому відкидаємо весь «магічний флер» і «кіношні» уявлення і будемо розбиратися, як це відбувається і на що схоже в реальному житті.

Давайте перейдемо до практичних прикладів, щоб наочно розглянути, що з себе представляють ті самі «бачення» і «слухання» в своїй основі.

* Як Ви вже знаєте, більшість прийомів і лайфхаків, представлених у проекті, можна тренуватися застосовувати зразу ж, прямо в процесі читання, без відволікання на додаткову підготовку. Тобто, – просто зараз читайте і одночасно спробуйте застосовувати. Підказки та роз’яснення наводяться по ходу дії.

Тому, прямо зараз закрийте очі приблизно на одну хвилину, щоб переключити увагу і зосередитися.
(таймер встановлювати не треба, час вказано приблизно, Ви самі відчуєте, коли мине хвилина)
Потім відкривайте очі і продовжуйте читати.

Далі почергово відкривайте очі, щоб прочитати текст і закривайте, щоб застосувати те, що прочитали.
Взагалі-то можна практикувати і з відкритими очима, це кому, як зручніше.
Але в ідеалі – вміти і з закритими, і з відкритими, тому тренуйте обидва варіанти.

Не хвилюйтеся, практикуватися будемо на простих прикладах, які доступні кожному.

Для початку важливо освоїти ази і вловити суть, що лежить в основі. Тобто, зрозуміти і прояснити для себе, як саме це працює, як відчувається і на що схоже.

(Потім можна буде ускладнювати і виходити на більш високі рівні, але то вже справа практики і досвіду, спочатку ж важлива основа. Якщо спочатку добре розібралися з основами, то надалі вже не зіб’єтеся).

Отже,
очі закрили, трохи подихали в спокійному темпі.

А тепер відтворіть у своїй пам’яті інтер’єр вашої кухні. Ви були там багато разів і чудово все знаєте.
Якого кольору там стіни? Що на вікнах? Який там холодильник?

Не треба відповідати словесно, просто згадуйте, який вигляд має те, що Я перераховую. Згадуйте візуально, так би мовити. Тобто, коли Ви думаєте про свій холодильник, Вам одразу приходить і його образ, Ви дуже просто уявляєте, який він має вигляд, хоч із закритими очима, хоч з відкритими.

Не поспішайте. Концентруйтеся на деталях.
Які меблі на кухні? З чого зроблений стіл? Якої він форми? Чи яскраве світло у Вас на кухні? Чи є кімнатні рослини?
Добре. Поки що достатньо.

Вітаю, Ви щойно «бачили» свою кухню із заплющеними очима.

Так, Я називала це «відтворіть у своїй пам’яті», що власне кажучи, те саме.
Навіть ніякого екрану уявляти не довелося. Це і був той славнозвісний «внутрішній екран», і проявився він сам собою.

Люди здатні «мислити візуально», більш того, багато разів за день це роблять, самі про те не замислюючись.
Наприклад, коли Ви чуєте назву чого б то не було, Вам одразу ж приходить і візуальний образ цього.
Припустімо, почувши фразу Ейфелева вежа, Ви одразу знаєте і як вона виглядає.
Подумавши про свого начальника чи сусіда, одночасно відтворюються і їхні образи, тобто Ви цілком уявляєте, який вони мають вигляд.

Так от, те саме «бачення», про яке йдеться, схоже саме на це.

Так, це більше схоже на відчуття або мисленне знання, як виглядає образ, ніж на картинку. І це нормально. До того ж, воно може бути мимохідним і нечітким, особливо на початку, поки мало досвіду.

Або інший приклад, коли Ви читаєте книгу, то Вам, ніби самі собою, уявляються образи персонажів, про яких читаєте, або пейзажі.
Це теж дуже схоже.

Як бачите, нічого надприродного. Подібне знайоме кожному.

Так, бачення може бути різної інтенсивності та складності, є ще так зване «енергетичне» бачення, «астральне» бачення, є бачення «багатовимірне» і т.д. Але поки що не про це.

Зараз важливо усвідомити, на що схоже і як відчувається «внутрішнє бачення» в найпростішому його прояві та розумінні.
І на даних прикладах це досить добре показано.

Тепер Ви маєте уявлення, чого чекати, без зайвих ілюзій і перекручувань.

Ну і експрес-трюк для закріплення матеріалу:

Подивіться на картинку, не довго, кілька секунд. Закрийте очі і відтворіть її в пам’яті.